Зміст

 

Вступ   3

Розділ 1. Теоретичні основи проблеми сімейних відносин   6

1.1. Проблема сімейних відносин в сучасній психології   6

1.2. Досвід дослідження сімейних відносин вітчизняними та зарубіжними спеціалістами   11

Висновки до першого розділу   15

Розділ 2. Емпіричне дослідження сімейних відносин   17

2.1. Цілі, задачі та методики емпіричного дослідження   17

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження   21

Висновки до другого розділу   28

Висновки   30

Список використаної літератури   32

Додатки   35

 

Вступ

 

Обґрунтування актуальності. Сім’я – це найважливіший соціальний чинник, що визначає життєстійкість суспільства, нації і держави. Криза, яка торкнулася все суспільство, безпосередньо вразила і сім’ю. За даними досліджень можна виділити загальні риси, що властиві сучасній українській сім’ї: падіння народжуваності, ускладнення міжособистісних відносин, зростання розлучень і, отже, зростання кількості неповних сімей і сімей з нерідними батьками, широке поширення позашлюбних народжень, зниження її матеріального рівня, погіршення фізичного і психічного стану здоров’я дітей та батьків, збільшення числа самотніх чоловіків і жінок.

Постановка проблеми сімейних відносин, визначення психологічних підстав їх розуміння і вивчення є актуальними завданнями не тільки по причині кризи сучасної сім’ї, яка відзначається дослідниками та назрілими в зв’язку з цим психотерапевтичними завданнями, психологічне розуміння сімейних відносин матиме теоретичне і практичне значення як в плані досягнення благополуччя і стабільності сімейних відносин, так і для реалізації евристичних цілей наукового пошуку в ситуації влади інформаційних технологій, кризи громадських систем. Особливі труднощі переживає молода сім’я, яка сьогодні найбільше потребує уваги та підтримки як зі сторони держави, так і зі сторони психологічної науки і практики.

Більшість психологів і соціологів, які досліджують сімейні відносини, підкреслюють важливість початкового періоду розвитку сім’ї. Саме в цей період відбувається подружня адаптація, формуються сімейні норми, здійснюється оволодіння рольовим поведінкою. Одночасно в цей період загострюються майже всі проблеми подружнього життя.

Методологічну й теоретичну основу роботи склали положення про сутність особистості, теоретичні підходи психологів, філософів, соціологів, до тенденцій розвитку і механізмам функціонування сім’ї (Е. Берн [2]; Є. Ейдеміллер [30]; Г. Кочарян [11]; Н. Оліфрович [16]; В. Сатір [20]; В. Столін [22]; Л. Хачатрян [26; 27]).

Історично склалося так, що у вітчизняній психологічній науці найбільш розробленими виявилися проблеми сім’ї «як осередку суспільства». У той же час власне сімейні відносини є в них маргінальними. Питання протікання криз в сім’ї, взаємозв’язок особливостей реагування подружжя на конфліктні ситуації з задоволеністю шлюбно-сімейними відносинами та їх діагностика не були предметом спеціального дослідження. Таким чином, актуальність цього питання зумовила вибір теми нашого дослідження.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та продіагностувати особливості сімейних відносин.

Об’єкт дослідження – сімейні відносини.

Предмет дослідження – особливості діагностики сімейних відносин.

Гіпотеза дослідження: існують певні психологічні особливості сімейних відносин, особливо у період сімейних криз.

Згідно поставленої мети та гіпотези дослідження нами були поставлені такі завдання:

1) проаналізувати проблему сімейних відносин у сучасній психології;

2) розкрити досвід діагностики сімейних відносин;

3) провести емпіричне дослідження;

4) проаналізувати отримані результати.

Методи дослідження. З метою з’ясування особливостей діагностики сімейних відносин, використано методи теоретичного аналізу багатодетермінованості і взаємовпливу психічних явищ; з використанням організаційних методів проведено порівняльний аналіз різних факторів, які зумовлюють появу феномена, що вивчається. Для перевірки гіпотез застосовано емпіричні методи: експеримент, спостереження. Використано психодіагностичні засоби: тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко) [22]; «Реакція подружжя на конфлікт» (А. Кочарян) [11]; методика вивчення батьківських установок «PARI» (Є. Шефер, Р. Белл) [15].

Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів (кореляційний аналіз). Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних).

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який налічує 30 джерел, ілюстрована 1 рисунком та 6 таблицями, вміщує 3 додатки.